Порівняно з попередніми роками, під урожай-2024 пшениці озимої в Україні посіяли менше: якщо у 2022 році площі під нею становили 4,455 млн га, то станом на кінець листопада 2023 року засіяно 3,968 млн га.  Можливо, ще 150-200 тис. га не увійшли до офіційної статистики — на загал це близько 4,0-4,1 млн га пшениці озимої. Хоч посіви і скоротилися, культура займає досить значні площі, а значить, проблема захисту, причому економічно обґрунтованого, є актуальною. 

Сьогодні агровиробникам варто звертати увагу на кожен елемент технології, який дасть змогу зменшити витрати на вирощування культур і забезпечить максимальну ефективність виробництва. Отже, при застосуванні гербіцидів на пшениці озимій потрібно взяти до уваги особливості сівозміни конкретного господарства, попередники, а також тип та інтенсивність забур’яненості на полі.  

«Переважаючі на полі бур’яни будуть залежати від регіональних особливостей, системи землеробства та попередників. В південних, східних і частково центральних регіонах основними попередниками пшениці озимої є ріпак або соняшник, здебільшого таки соняшник. Відповідно, основною проблемою буде падалиця соняшника. В західних регіонах основною проблемою для посівів пшениці є зимуючі бур’яни: підмаренник чіпкий, кучерявець Софії, ромашки, волошки тощо. Навіть знаючи превалюючий тип забур’яненості, перед проведенням захисних заходів варто промоніторити поля, визначити види та фази росту бур’янів, їх кількість. Моніторинг дасть змогу заощадити на гербіцидному захисті: десь зменшити норму витрати препаратів, десь відмовитися від застосування того чи іншого продукту або скомбінувати бакову суміш. А це все економія на вирощуванні, яка сьогодні актуальна для кожного агровиробника», — зазначає Олександр Мигловець, керівник департаменту агротехнологій Ukravit.  

Досвід попереднього сезону та вплив кліматичних умов

Якщо  культури піддалися будь-якому стресу (високі температури, холод, надлишок вологи, перепади температур), перед застосуванням післясходових гербіцидів слід дати їм мінімум два-три дні для відновлення, зауважує фахівець. Якщо за 2 дні до або впродовж 2 днів після запланованої обробки прогноз погоди не обіцяє оптимальних умов, слід обмежити роботу з гормональними препаратами. 


Також проблемою ефективного гербіцидного захисту може стати велика кількість опадів: зокрема, минулої весни дощові квітень і травень не давали аграріям зайти в поле впродовж досить тривалого часу, через що змістилися і терміни сівби ярих культур, і терміни захисних заходів у посівах озимих.  

«Якщо погодні умови складаються таким чином, що вийти в поле фізично неможливо, а фаза росту і розвитку культури вже вийшла за оптимальну, потрібно переглянути продукти, заплановані до внесення. Гербіцид, який можна вносити до другого міжвузля пшениці, дасть змогу усунути забур’яненість пізніше і при цьому не матиме негативного впливу на культурні рослини. Наприклад, у нашому портфелі є препарат Агент, який можна вносити до другого міжвузля та який використовується в ширшому інтервалі температур порівняно з іншими формами препаратів групи 2,4-Д. Також маємо новий гербіцид Лаплас, який є «м'яким» по відношенню до культурної рослини. Його можна вносити до прапорцевого листка включно, і він вирішує проблеми з будь-якою падалицею соняшника та ріпака і переважаючими однорічними та дводольними видами бур’янів. Лаплас — це поєднання трибенурон-метилу, флорасуламу і флуметсуламу, що дозволяє контролювати розширений спектр  бур’янів», — розповідає Олександр Мигловець.

Окрім дощової весни, аграріям зазвичай дошкуляє посушлива бездощова осінь. У 2023 році вона була саме такою: тривалий період без опадів і з досить високими денними температурами. Тож сходи озимини в частині регіонів отримали погані, подекуди строкаті. Проте, зауважує експерт, у таких погодних умовах є й плюс:  осіння забур’яненість в таких посівах озимої пшениці малопоширена. Однак теплі зими сприяють успішній перезимівлі та швидкому проростанню зимуючих бур’янів.  

«За даними НААН, посіви озимих вже в цей період повільно вегетують або поступово відновлюють вегетаційні процеси. Так само і зимуючі бур’яни. Проте зараз проводити моніторинг полів недоцільно – краще  зробити це після відновлення весняної вегетації озимих і вже тоді оцінити переважаючий склад бур’янів та запланувати обробку. Бо забур’яненість переважно спостерігається в роки, коли ситуація сприятлива в осінній період,  строки посіву ранні і є всі умови для проростання бур’янів, зокрема й появи падалиці. Тоді виникає необхідність в осінньому проведенні обприскування. Але здебільшого  гербіцидний захист все ж відкладається на весну», — зазначив керівник департаменту агротехнологій.  

Чутливість бур’янів, фітотоксичність для культури та формуляції препаратів 

Відомо, що кожен вид бур’яну є чутливим,  середньочутливим або малочутливим до тієї чи іншої діючої речовини. Моніторинг посівів для виявлення видового складу шкодочинних рослин у поєднанні з рекомендаціями виробників ЗЗР, які зазвичай вказують спектр дії та рівень чутливості бур’янів, дасть змогу створити оптимальні для конкретних умов схеми захисту. 

«Варто також враховувати, що  певні види бур’янів мають резистентність до деяких діючих речовин. Таке явище є  доволі поширеним, хоча в Україні, на жаль, поки що немає постійних системних досліджень щодо цього питання. Вирішенням проблеми резистентності може стати зміна діючих речовин, їх чергування або поєднання препаратів із різними механізмами дії. Це всі знають, проте на практиці не дуже успішно впроваджують», — розповідає Олександр Мигловець.

Також, зазначає він, аграрії не завжди враховують вплив гербіциду на культуру, тому часто після обприскування рослини пшениці потрапляють у стрес, і їхній розвиток тією чи іншою мірою пригнічується. Фітотоксичність гербіциду щодо культури — це фактор, на який обов’язково варто звернути увагу. В цьому питанні важливу роль відіграє дотримання рекомендацій виробника ЗЗР, адже перевищення максимально рекомендованих норм внесення також може стати причиною стресу культурних рослин.  

На ефективність дії гербіцидів впливатиме також формуляція  продукту. Адже, окрім власне діючої речовини, препарат містить допоміжні речовини, що покращують його властивості та дію в полі. Формуляція зазвичай є власністю та особистою розробкою компанії-виробника, тож препарати з одними й тими ж діючими речовинами від різних компаній можуть відрізнятися за ефективністю.  

В цілому ж, підсумовує експерт, головними критеріями вибору продуктів для аграрія є такі: 

- Перше, що турбує сучасного аграрія, — висока якість. 

- Ціна, що важливо в наших складних економічних умовах. 

- Спектр дії, тобто які саме проблеми вирішує препарат на відповідній культурі. 

- Одним із важливих чинників є відсутність негативного впливу на агрофітоценоз (фітотоксичність, післядія на наступні культури в сівозміні), безпечність для нецільових об’єктів навколишнього природного середовища. 

- Наявність продукту, оскільки можна запропонувати в системі захисту такі продукти, яких немає в наявності, або їх просто не завезли в Україну або не виробили. 

- Технологічні особливості застосування.


Джерело: Superagronom