Починати рік з нашими
Що не кажіть, а починати рік з українським виробником на обкладинці приємно. Тим паче, що я вірю – цей рік буде для України переможним. А значить, і для всіх наших виробників.
В Україні є три вітчизняних виробники засобів захисту рослин, серед них – Ukravit. Проте їхній вплив на успіхи аграріїв дуже суттєвий. Пояснюється це передусім близькістю до реальних полів і фермерів – усі проблеми як на долоні. Тож орієнтація саме на український ринок забезпечує і динаміку реакції, і міцні відносини між аграріями та виробниками засобів захисту рослин і мікродобрив та низки супутніх сервісів, як то: дослідження ґрунту, води, насіння та рослинного матеріалу, пестицидів і готової продукції.
Ми вели розмову в затишній переговорній, де я вже не вперше милуюся пейзажем, – адже офіс Ukravit розташований поруч із київським парком.
– Як ці два роки минули, Віталію Володимировичу?
– Ми досить оперативно перебудували процеси, щоб залишатися максимально ефективними для наших партнерів. Заплановані інвестиції в оновлення обладнання на виробництві в Черкасах – продовжили. Як і планували ще в 2021 році, зробили ребрендинг компанії, але вже під час війни. Оновлений бренд Ukravit став більш упізнаваним зокрема завдяки новому знаку, який нагадує птаха жайворонка. Він, як всі аграрії, просинається на світанку та наполегливо працює.
– По-різному буває: ми от працювали натхненно, а ці два роки були важкими. Лише наприкінці року збалансувалися.
– Ну, так усім тяжко, в нас один тягар на всіх… Перший тиждень був шоковим, як у багатьох, а потім вхопилися за роботу.
Я переконаний, що результат складається з низки чинників, які потрібно постійно тримати на контролі. Одне можу сказати впевнено: з яким настроєм підходиш до роботи, такий результат і матимеш. А в умовах воєнного часу ми просто не маємо права опустити руки. Щоб не було банально соромно перед хлопцями на передовій.
– І ви, і ми не є самі по собі: працюємо в середовищі, залежимо від аграріїв. Як у них, так і в нас. Люди вдалися до оптимізації, а іноді – просто скоротили застосування ЗЗР. Це, зокрема, катастрофічно позначилося на соняшнику: там проґавили дві хвороби й отримали втрати врожаю. Позаяк низькі ціни на продукцію, дорога логістика, високі затрати… Як ви пережили цей період?
– Усе, що стосується економії, – це про нас. Ми – українська компанія, робимо якісно і за справедливу ціну. Агровиробники, розуміючи складність умов, прийшли до нас – хтось почав працювати вперше, хтось давно був нашим партнером, але поглибив співпрацю. Саме для того, щоб оптимізувати витрати, аграрії почали інтенсивніше працювати з нами.
– Я для себе цей факт зазначив: щоб оптимізувати витрати на ЗЗР, треба продовжувати витрачати на ЗЗР, але – з українським виробником.
– Усі вітчизняні компанії зросли. Ukravit має прямі продажі, з аграріями працюємо безпосередньо. Крім того, ми не згортали, а розширювали свої кредитні програми.
У нас не було розмежування – зелена, помаранчева, червона зона, ми активно працювали по всій Україні. Й ці програми підтримки допомогли вирости і нам, і клієнтам. До нас аграрії прийшли від дорожчих постачальників – при однаково високій якості не варто переплачувати. Додатковими аргументами співпраці з нами було те, що ми забезпечуємо не окремий сегмент, а всю технологію – будь-яку, а наш Ukravit Institute забезпечує наукову складову. Тобто аграрій, виробник, співпрацює безпосередньо із заводом, і вся відповідальність лежить на нас. На мені особисто як на засновнику компанії.
Настрій оптимістичний – працювати й нарощувати міць
– Так, я бачу, що ви безпосередньо працюєте з людьми – щойно тут зустрілися з аграріями з Дніпра й особисто провели з ними переговори… До речі, як настрої в людей, який емоційний стан?
– Загалом, налаштовані оптимістично. Зокрема в сьогоднішніх наших гостей в обробці 25 тис. га. І вони ще добирають землі, будуть розвиватися. Хоча війна нікуди не поділася, і всім дуже важко. Навіть не через низькі ціни на врожай – люди розуміють, що логістика дуже дорога, важка і спричиняє втрати у ціні. Зараз турбота цих людей – персонал, якого через мобілізацію не вистачає, хоч усі розуміють невідворотність процесу. На фронт ідуть технарі, тож багатьом підприємствам важко знайти тракториста, комбайнера, інженера, механіка. Їх мобілізують у першу чергу, і для господарств це проблема – нікому працювати. Це основний виклик.
– У вас у компанії мобілізують працівників?
– У нас 600 працівників. Мобілізують, звісно, і наших постійно. Ми працевлаштовуємо офіційно, тому кожен чоловік повинен пройти ВЛК, отримати військовий квиток. Нам доводиться бронювати людей, ми – велике підприємство, значний платник податків у регіоні та в Україні загалом. Однак треба тримати фронт і треба тримати тил.
– Аграрії цього року дуже потерпали від абсолютно вбивчих цін логістики, до цього додалася блокада кордонів… А ви як логістичні проблеми вирішуєте?
– Переважну більшість наших вантажів ми перевозимо залізницею. Завозимо сировину, продукцію на експорт. Залізниця не така швидка, як автотранспорт, однак позбавляє проблем при перетині кордону. Експорт засобів захисту рослин і мікродобрив продовжуємо, наші основні партнери – Грузія, Вірменія, Молдова, Узбекистан. З Ефіопією поки призупинили, туди вже аж надто дорога логістика.
Інновації та прогрес у R&D
– Чи враховуєте ті реалії, які долають сьогодні аграрії? От пройшла новина, що «Епіцентр» відмовився від вирощування кукурудзи. Звісно, це не загальне правило для ринку, але компанія велика, є над чим замислитися… Отже, відбудеться заміна культур, інші потребуватимуть специфічного захисту…
– «Епіцентр» – велика компанія, вона дуже раціональна. Аграрії, однак, вирощуватимуть кукурудзу. Інша річ, що її краще переробляти, ніж возити зерном. Чимало покупців кукурудзи, наприклад у Китаї, саме для цього її купують, а потім переробляють, і далі продукція переробки рухається світом.
– А все ж таки ваш портфель враховує такі можливі зміни структури посівних площ?
– Ми спілкуємося з виробниками безпосередньо, відстежуємо тренди, й наш портфель розрахований на всі культури.
– Ви – інноваційна наукова компанія. В плані R&D у вас же не припинялася робота?
– Протягом року ми проводимо тисячі досліджень. Це як виконання безпосередньо замовлень аграріїв (дослідження ґрунтів, води, насіннєвого матеріалу, врожаю на експорт тощо), так і власні наукові та виробничі розробки засобів захисту рослин, які далі подаються на реєстрацію й пропонуються аграріям.
Як я згадав, в Ukravit Institute працюють різнопрофільні лабораторії з обладнанням світового рівня, що виконують дослідження для тисяч клієнтів. Окрім того, 2023 року був впроваджений новий сервіс – автоматичний відбір проб ґрунту із GPS-прив’язкою, а це неабиякий поштовх для розвитку точного землеробства в господарствах.
Важливою складовою нашої роботи є аналіз зерна на експорт, щоб уникнути потрапляння на європейський та інші ринки продукції із залишками заборонених діючих речовин, мікотоксинів тощо.
Також важливим елементом виробничого процесу є вода, оскільки її рН і жорсткість істотно впливають на ефективність пестицидів й агрохімікатів. Щоб скоригувати ці показники, воду необхідно досліджувати й за отриманими результатами застосовувати спеціальні препарати з властивостями кондиціонера та рН-коректора. Це допоможе посилити дію препаратів і зменшити норми витрати робочого розчину.
Надалі в Ukravit Institute плануємо запровадити мікробіологічні дослідження.
– А ви як – придивляєтеся до європейського ринку?
– Придивляємося. Як і кожен бізнес, розглядаємо шляхи розвитку.
І для садів, і для городів. Плюс основні добрива
– За час війни Україна втратила 31 % аграрних підприємств, і це приблизно відповідає площам окупованих земель. Це стало причиною зміни структури посівних площ. Так на Черкащині, де ви працюєте, почалося широке виробництво овочів, фруктів для заміщення виробництва окупованого півдня. Як Ukravit реагує на ці зміни?
– Починаючи прямі продажі кілька років тому, ми ці тенденції бачили, й по садах сьогодні закриваємо повну систему захисту та живлення плодових, працюємо й по овочах. Якщо ми заходимо в господарство, то маємо бути присутніми на всіх площах і в усіх сегментах, ще й повинні надати науковий супровід. Нам це цікаво – впровадити кращу технологію вирощування. По картоплі ми давно вже працювали, тепер додалися томати, інші овочі.
Торік наші партнери отримали рекордний урожай – Національний реєстр рекордів України зафіксував досягнення в номінації «Найбільша кількість плодів томатів для переробки, зібраних з одного куща». Це відбулося у ФГ «Стоянов» у селі Баштанівка Татарбунарського району Одеської області – там з одного куща томатів зібрали 192 плоди.
– Мені все ж таки дивно, як ви спромоглися зростати в часи, коли великі підприємства втратили активи, термінали, елеватори, малі фермери потерпають від фінансової скрути…
– Війна і тут нас не обійшла. Ми втратили виробництво біопрепаратів у Херсонській області, від нього нічого не залишилося. Постраждали склади в Луганській і Харківській областях… Проте, я вважаю, складні періоди треба використовувати для розвитку. Якщо рухатися інтенсивно, можна обігнати конкурентів. Міжнародні компанії поводяться вкрай обережно, переорієнтовуються на інші ринки, а ми цей час використовуємо максимально, продовжуємо інвестиції, впроваджуємо нові напрями.
Вже цього сезону ми плануємо вийти на ринок з якісними рідкими комплексними добривами.
– Отже, аграрії можуть отримати нового постачальника якісних добрив…
– Так, у нас точно буде якість і перевага в ціні, але ж аграрії, поки не спробують, навряд чи відмовляться від звичних постачальників. Як і щодо засобів захисту, ми точно відповідатимемо за якість нашої продукції.
– Загалом видається, що Ukravit, попри умови воєнного часу, розвивається і міцніє.
– Так, ми намагаємося жити повним життям, допомагаємо ЗСУ, наші працівники воюють, і ми активні учасники процесу. Все залежить від того, як себе налаштовуєш. Хтось вважає, що важкі часи треба пережити, а хтось обирає жити і боротися, допомогти своєму колективу, аграріям, партнерам, підтримувати державу, діяти, щоб платити податки.
2023 року Ukravit реалізував великий проєкт «Врожаї допомоги» для підтримки шкіл, ліцеїв, дитсадків та інших дитячих закладів по всій Україні. Придбали матеріали для ремонту та інструменти для Херсонської обласної лікарні й Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Херсонщини. Відгукнулися на потреби Антонівського мистецького ліцею Миколаївської обласної ради, що в с. Антонівка – закупили канцелярське приладдя та будівельні матеріали, яких потребував заклад. Придбали й передали Сєвєродонецькому міському центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства туристичне спорядження. Закупили водонагрівачі, пилосмоки та праски для Білгород-Дністровського дитячого будинку-інтернату і передали їх закладу та багато іншого.
ГМО, гліфосат, гострі теми й зміни портфеля
– Ви ж і дистриб’ютор насіння. Як ставитеся до того, що поруч зі вже звичною ГМ-соєю на полях з’являється ГМ-кукурудза?
– Мабуть, є чимало культур ГМО на полях, але ми таке насіння не продаємо, не займаємося таким.
– Ну так, ГМ-соя – це гліфосат й одна-дві обробки, економія на препаратах і дизпаливі…
– Гліфосатна соя так само хворіє. Потрібна і сівозміна, й оновлення насіннєвого фонду, там так не вийде – своє насіння зібрав і ще кілька разів посіяв. Це питання потребує вдосконалення державного регулювання. Це і репутаційні ризики, коли при експорті до Євросоюзу знаходять залишки ГМ-сої. Треба думати про переробку всередині країни. На елеваторах і при транспортуванні не вдається уникнути змішування.
– А які новинки препаратів ви цього року запропонуєте аграріям?
– У нас найбільший портфель препаратів, тобто ми спроможні покрити будь-яку потребу та забезпечити будь-яку технологію. Щороку випускаємо щонайменше три новинки. 2024 року плануємо представити на ринок п’ять нових препаратів, нині очікуємо на державну реєстрацію. Це інноваційний фунгіцид на зернові, садовий фунгіцид контактної дії. Також наш АЦ Люкс виходить у новій препаративній формі – концентрат суспензії. Запропонуємо фунгіцид з підвищеною концентрацією діючої речовини, що буде вигіднішим для аграрія. Також для саду змінили препаративну форму одного з основних фунгіцидів. Перед посівною велику увагу приділяємо насінню, його якість – це половина успіху аграрія.
– Ваш портфель має кілька продуктів на основі гліфосату. Однак ми прямуємо в ЄС, адаптуємо законодавство, отже рано чи пізно в нас почнуться заборони гліфосату, неонікотиноїдів… Як реагує керівництво компанії та науковий персонал на ці неминучі зміни? Чи вважаєте ви біологізацію виробництва зерна й олійних позитивним трендом?
– Найкращий спосіб визначення якості продукту – контроль вирощеного врожаю. Тому слід створювати умови для здобуття якості. Візьмемо хлорпірифос – у Європі дозволені тільки мінімально допустимі концентрації в продукції. Українські аграрії його використовують, але при експорті треба контролювати, щоб уміст цієї речовини не перевищував дозволену норму. Для цього відповідним чином розробляється технологія. Ми говоримо про безпеку людей, і саме вона має бути пріоритетом. А те, що відбувається в процесі вирощування, повинно бути відповідальністю виробника.
Так можна отримати кращу якість порівняно з вирощуванням біологічними методами. Біодинамічне землеробство, коли звичні ЗЗР не використовуються, а захист здійснюється міддю, я взагалі не сприймаю. Візьміть та порівняйте вино традиційне та біодинамічне. Прихильників біодинамічного буде один відсоток від загальної кількості споживачів, бо дуже важко знайти людину, якій воно смакуватиме. З’їсти кривеньке зморщене яблуко, хоч і «біо», але так собі на смак – це не те, що скуштувати яскравий гарний плід, вирощений за сучасними технологіями. Апетит створюється очима. Ми розуміємо, що будемо адаптуватися. Адже працюємо в Грузії, в Молдові, а там уже введені європейські вимоги до сільського господарства. Там ретельно досліджують європейські новації та забороняють препарати й діючі речовини, тільки-но такі заборони відбуваються в ЄС. Тому там у нас інший портфель.
Збереження родючості – теж завжди в полі зору
– Зрозуміло, що Грузія та Молдова швидко впоралися з адаптацією, там невеликі земельні масиви… До речі, як ви дивитеся на проблему збереження родючості ґрунтів? У ЄС хімізація і виснаження ґрунтів високі, вони змушені боротися. Та й наші вчені теж іноді б’ють тривогу з цього приводу.
– Ця проблема вирішується добривами та сівозміною. І якраз тут біологізація доречна. Це технологія мульчування, загортання рослинних решток у ґрунт, сидерати. На жаль, у нас скорочується поголів’я ВРХ, тому органічних добрив часто буває недостатньо. Нині аграрії все частіше використовують для удобрення відходи тваринництва, харчової промисловості та багато інших нетрадиційних «добрив». В Ukravit Institute ми визначаємо токсичність цих добрив, уміст елементів живлення та розробляємо ефективні дози для застосування на сільськогосподарських культурах. Україна не так і багато використовує мінеральних добрив, а в Європі проблема виникає через те, що для максимального врожаю вносять величезну кількість основних мінеральних добрив, що сильно впливає на ґрунт. Проте ця проблема існує. Ми почали інтенсивно інвестувати в обладнання для виробництва біопрепаратів 2021 року, але, як я казав, 2022-го підприємство було повністю знищене… Зараз будемо відновлювати.
– Вірите в перемогу України? Як взагалі колектив переживає тяжкі часи?
– У нас всі згуртувалися. Коли наші працівники переїздили з окупованих територій, усі допомагали, надавали житло, родини приймали. Коли була проблема з пальним, наші працівники із Заходу забезпечували ним, щоб відвантажувалася продукція… В тяжкі часи найкраще видно, хто є хто. Колектив мужньо приймає труднощі. Щоб підтримати людей психологічно, ми почали проводити навчання. Проявили себе якнайкраще. Збирали наших співробітників на фронт, купували все необхідне. Відправили дуже багато машин військовим. Працюємо і з фондами, але більше намагаємося безпосередньо з військовими… Знаємо конкретних людей, конкретні потреби. Завозили й завозимо багато гуманітарних вантажів.
Коли закінчиться війна в нашій найкращій із країн
– Як ви вважаєте, коли закінчиться принаймні гаряча фаза?
– Моє особисте бачення – 2025 рік. Це пов’язано з подіями в інших країнах – Ізраїль, Пакистан, Іран, Ємен… Це глобальна війна. Проте в нас війна не буде нескінченною. Гаряча фаза, гадаю, вже цього року зміниться. Вона буде відбуватися на території ворога, з тією зброєю, яку ми отримаємо…
– Ви подорожуєте?
– Менше, ніж до війни, але у справах їжджу.
– А яка країна вам подобається?
– В Україні мені все подобається. Люди, природа. Ресторани, сервіс, медицина. Наші дівчата, котрі виїжджали за кордон, мали можливість порівняти послуги українських бьюті-майстрів і закордонних. Так само там складно адаптуватися до правил надання медичних послуг – скажімо, із гострим болем до стоматолога буває вкрай важко потрапити. Хочеться жити в Україні. Інші країни цікаві, коли треба поїхати по роботі й щось подивитися, дізнатися нове.
Хоч і в нас чимало моментів, котрі можна покращити, наприклад, залізничне сполучення.
Ні, не можу пригадати, яка країна мене цікавила б більше, ніж Україна.
– А кухня якої країни подобається?
– Звісно, наша. От був у бізнес-справах у Китаї, повертався з пересадкою в Мілані. Пішов у найближчий заклад піцу з’їсти й зрозумів, що в Києві піца смачніша! В Узбекистані ніби винятково готують плов, але й у нас у Києві він дуже смачний. Можливо, не такий, як справжній самаркандський, але не гірший. У Грузії дуже смачно м’ясо готують… Однак я теж дуже добре готую м’ясо. Колись равликів можна було скуштувати лише в Парижі, але їх зараз успішно вирощують українські фермери. І в Україні їх готують смачніше.
– Що б побажали в новому році українським аграріям?
– Українці не повинні втрачати оптимізму. В жодному разі не опускати рук – здатися легко, але, коли ти біжиш дистанцію, треба дістатися фінішної стрічки. Хто добіжить, у того все буде добре. Зараз не можна зупинитися – ми не знаємо, скільки ще шляху попереду до нашої перемоги, але припускаємо, що вже три чверті подолано.
Нам треба зберегти землю. За можливості, викупити. Треба працювати, щоб цей актив ми змогли потім передати дітям.
Джерело: Зерно