Відомо, що для успішної перезимівлі, активного відновлення весняної вегетації, проходження продуційних процесів та отримання сталої високої врожайності ріпаку озимому потрібне повноцінне збалансоване мінеральне живлення, яке відповідає його біологічним особливостям. Й особливу роль в ньому відіграє бор, оскільки цей мікроелемент є незамінним для повноцінного перебігу ряду життєво важливих процесів культур.

Однак, як свідчать результати досліджень «Інституту здоров’я рослин», понад 40% ґрунтів України, а в Західних та Північно-Західних регіонах – понад 60% мають низький або дуже низький вміст рухомих сполук бору в ґрунті, на рівні 0,1-0,3, інколи – до 0,5 мг/кг ґрунту, що обумовлено ґрунтовими чинниками та вирощуванням борофільних культур (соняшника, ріпака, сої, кукурудзи) на 30-40% ріллі, які виносами бору товарною продукцією за межі господарства призводять до його дефіцитного балансу в ґрунті. Тому, нарівні з оптимальним забезпеченням елементами живлення коренево, фахівці компанії UKRAVIT SCIENCE PARK рекомендують особливу увагу приділити позакореневим підживленням культури легкодоступними сполуками бору (В) в комплексі з макро- (N, P, K, S) та мікроелементами (Mn, Cu, Zn, Fe). Такі підживлення дозволяють швидко усунути нестачу бору, підвищити стійкість рослин до хвороб і стресів, сприяють успішній перезимівлі та активному відновленню весняної вегетації.

«Ріпак озимий є типовою борофільною культурою, яка навіть за достатнього кореневого живлення бором потребує ще й обов’язкового позакореневого підживлення легкодоступними сполуками цього мікроелемента у критичні фенофази, – зазначає керівник відділу мікродобрив компанії Сергій Адаменко. – Сучасні гібриди ріпака озимого на формування 1 тонни товарної і нетоварної продукції потребують 100-150 грам бору, а за врожайності 4,0 т/га – не менше 400-600 грам бору. Бор є незамінним мікроелементом у багатьох фізіолого-біохімічних процесах. Він позитивно впливає на вуглеводний обмін при синтезі цукрів, на синтез білків і жирів та на утворення твірних тканин. Бор підсилює стійкість клітинних стінок, знижує окисну деструкцію ауксину, активує поділ твірних клітин, проростання пилку, забезпечує ріст пилкових трубок до яйцеклітини та сприяє процесам запліднення і дозріванню насіння. За нестачі бору на ріпаку озимому в стручках бракує насінин, а стручки стають деформованими або вм’ятими. Слід відмітити, що бор в рослині не піддається процесам реутилізації, тобто повторному використанню. Велике значення для перезимівлі ріпака озимого має позакореневе підживлення легкодоступними сполуками бору (в дозі 100-150 г В/га) ще восени у фазі 4-6 листків: адже до входження в зиму культура споживає 25% бору від загального виносу. Застосований восени, бор сприяє синтезу та накопиченню у вегетативних органах ріпака цукрів і переміщенню їх у кореневу «шийку», усуваючи дуплистість та гниль серцевини. Водночас бор сприяє синтезу фітоалексинів – захисних речовин, які підвищують стійкість культури до несправжньої борошнистої роси, сірої гнилі, фомозу та склеротиніозу, а також сприяє балансу між вегетативними органами та кореневою системою, що позитивно позначається на холодо-, зимо- та морозостійкості рослин і сприяє їх успішній перезимівлі».  

Позакореневі підживлення ріпака озимого фахівець рекомендує проводити борним добривом Авангард Бор (бор (В) – 150 г/л, азот (N) – 65 г/л), створеного на основі легкозасвоюваних органічних боратів.