Для поливу та бакових сумішей: якою має бути вода?
Розкажуть в «Інституті здоров’я рослин»
Якість води важлива не лише для людини – велике значення вона має й у вирощуванні культур. Адже саме від неї залежить ефективність зрошення й обробки посівів робочими сумішами ЗЗР і мікродобривами. Як часто потрібно проводити дослідження води в господарстві, та на що варто звернути увагу – пояснить керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест.
«Вода лише на перший погляд здається однаковою за своїми властивостями. На ділі ж, візуально ідентичні зразки можуть мати абсолютно протилежні характеристики. Наприклад, вода може бути жорсткою чи м’якою – залежно від вмісту кальцію, магнію та карбонат-іонів, мати кисле, нейтральне чи лужне середовище. Крім того, якщо в ній багато домішок, таких, як ґрунт чи органічні матеріали, вона може бути каламутною. А кількість солей впливає на її електропровідність. Відповідно, при змішуванні із засобами захисту рослин чи добривами кожен її тип буде проявляти зовсім різну дію.
Кожен препарат має свій оптимальний рівень рН для приготування робочих розчинів. Наприклад, пестициди, чутливі до лужного гідролізу, швидко розпадаються при рН більшому за 7. До них належать усі похідні 2,4-Д, гліфосат, амонійна сіль імазетапіра, деякі піретоїди, ФОС-інсектициди, карбамати, хлороталоніл. Щоб вони спрацювали і показали максимальний ефект, до води з рН більше 7 необхідно додати підкислювач. Якщо рН води варіюється від 3,5 до 6,0, розчин, приготований з неї, придатний для нетривалого зберігання – всього 12 – 24 год.; якщо ж рівень рН 6,1–7,0, такий розчин варто використати одразу після приготування, оскільки з кожною годиною ефективність його дії суттєво знижується.
До пестицидів, чутливих до кислотного гідролізу, відносяться сульфонілсечовини. Ці препарати швидко розпадаються при рН води менше 7. Тому для такого робочого розчину слід використовувати навпаки – підлужувачі. Або ж чим швидше вносити препарат, доки речовина не почала розкладатися під дією гідролізу.
Також на активність деяких пестицидів можуть впливати солі, розчинені у воді, – особливо це актуально для гербіцидів на основі солей, наприклад, гліфосатів. Концентрація солей залежить від порід, що оточують джерело води; також вона може підвищуватись в період засухи. Найбільш розповсюдженими і такими, що суттєво впливають на якість води, є іони Ca 2+, Mg 2+, Na +, SO 4 2–, Cl –, HCO 3 –. При замірах варто звертати увагу на загальну електропровідність розчину, а не на значення кожного елемента.
Окремо варто сказати про жорстку воду – це вода з високим вмістом іонів кальцію та магнію. Деякі пестициди у жорсткій воді можуть випадати в осад, що суттєво знижує ефективність дії препарату, а також призводить до забивання системи фільтрів та розпилювачів. На це також потрібно звернути увагу, якщо прагнете високої якості усіх технологічних процесів. Зниження жорсткості води можна досягти шляхом додавання, наприклад, сульфату амонію, сульфату двовалентного і тривалентного заліза, які вступають у реакцію з лужними компонентами, утворюючи полімери та нейтралізуючи вільні іони у воді.
Якщо говорити про поливну воду, то концентрація елементів у ній не повинна перевищувати їх вміст у стандартних поживних розчинах. Особливо це стосується мікроелементів, так як вирощування культур в обмеженому кореневому об’ємі може призвести до їх накопичення і, як наслідок, отруєння рослини чи явищ антагонізму елементів. Поживний розчин обов’язково коригується на вміст К, Са, Мg, S042-, NO3-. Його реакція доводиться до оптимального рівня рН, який для більшості культур складає 5,5-6,0.
Сьогодні аграрії активно замовляють дослідження води. Зазвичай послуга актуалізується у зв’язку з підготовкою до сезону внесення гербіцидів, фунгіцидів та мікродобрив. Воду досліджують на показники рН, нітрати, загальну жорсткість, лужність, хлориди, залізо, окисність перманганатну. На основі отриманих результатів ми в «Інституті здоров’я рослин» надаємо рекомендації з корекції тих чи інших показників води для застосування при поливі чи приготування робочих розчинів.
Однак, хотілося б порекомендувати проводити ці дослідження регулярно, а не лише у зв’язку із початком сільськогосподарського сезону чи видимим погіршення стану води – зміною кольору смаку, появою осаду тощо. Адже це гарантовано убезпечить аграрія від ризиків і забезпечить якісне виконання усіх технологічних процесів».